Зміни організаційної системи в сфері протимінної діяльності
Закон України «Про протимінну діяльність в Україні» був прийнятий у 2018 році та набув чинності навесні 2019 р. як потреба регулювати нову реальність - мінне забруднення внаслідок агресії РФ. За попередніми оцінками Управління екологічної безпеки і протимінної діяльності Міноборони, загальна площа забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами територій на 2018 рік становила близько 7 000км² на підконтрольній території та близько 9 000км² - на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим.
Повномасштабне вторгнення все змінило. Наразі потенційно забрудненими територіями вважаються 137 000 км², доступні для розмінування 50 000км². Навантаження зросло в рази, а логіка та структура, які були закладені в Закон у 2018 році, просто перестали відповідати викликам часу - колегіальні дорадчі органи, які відповідають за ПМД не наділені виконавчими повноваженнями, а виконавчі структури мають дублюючі функції й перетинаються повноваженнями.
«Попри масштаб мінної загрози та вибухової небезпеки, система розмінування в Україні не є достатньо ефективною та скоординованою для належного реагування на ці виклики. Планування і реалізація заходів ускладнюються фрагментарним розподілом повноважень, недостатнім нормативним регулюванням, наявністю ненадійних даних та нефункціонуванням єдиного національного нагляду», — йдеться в Звіті Рахункової палати щодо аудиту ефективності в сфері гуманітарного розмінування.
Яких змін потребує система
Tony Blair Institute for Global Change на початку літа презентував «Білу книгу оновлення інституційної архітектури протимінної діяльності в Україні», в якій на основі опитування всіх учасників протимінної діяльності - державних органів, міжнародних партнерів та донорів, операторів протимінної діяльності - запропонував кілька варіантів оновлення системи. На їхню думку пріоритетним є створення єдиного центрального органу виконавчої влади.
Після аудиту Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України вжити комплекс заходів для підвищення ефективності управління системою гуманітарного розмінування: «Розглянути і схвалити рішення про оптимізацію структури управління у сфері гуманітарного розмінування, зокрема шляхом створення єдиного координаційно-виконавчого органу, наділеного управлінськими повноваженнями щодо організації, координації, моніторингу та контролю за виконанням заходів із гуманітарного розмінування», — йдеться в звіті.
Єдиний орган та чітке розділення повноважень
На початку тижня, під час конференції «Безпека та гуманітарне розмінування в Україні» в рамках виставки Security 2.0, відбулась презентація концепції оновлення системи ПМД - напрацювання майже двох років презентували Андрій Саварець, координатор Української асоціації гуманітарного розмінування та відновлення та Олексій Ботнаренко, перший заступник Української національної асоціації гуманітарного розмінування.
«У цьому році було створено міжфракційне депутатське об’єднання у ВРУ «Протимінна діяльність». Мета якого - напрацювання системного підходу до гуманітарного розмінування та модернізації нормативно-правової бази. Українська асоціація гуманітарного розмінування та відновлення, яку я представляю, виконує функції секретаріату МФО та проводить аналіз результатів розмінування в Україні, узагальнення міжнародного досвіду та інноваційних рішень з метою їх імплементації у національне законодавство», — зазначив Андрій Саварець під час презентації.
.jpg)
Наразі пропонується створення Національного агентства — центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, яке буде формувати та реалізовувати політику в ПМД. “Основні завдання Нацагентства охоплюють управління інформацією, моніторинг і оцінку ефективності, координацію міжвідомчої та міжнародної взаємодії. Агентство буде відповідати за планування та контроль заходів гуманітарного розмінування, розробку державних програм у цій сфері, визначення порядку проведення робіт, утилізації ВНП, а також інспектування територій після їх очищення”, - окреслює межі повноважень нового ЦОВВ координатор Української асоціації гуманітарного розмінування та відновлення Андрій Саварець.
Нацагентство буде опікуватись гуманітарним розмінуванням і координувати дії з іншими учасниками протимінної діяльності, які відповідають за бойове розмінування (Центр бойового розмінування підпорядкований Міністерству оборони) та оперативне (Центр оперативного розмінування при МВС). Таким чином новий законопроєкт передбачає чітке розділення функцій, навантаження та відповідальності між учасниками ПМД.
«Кожен вид протимінної діяльності має свої особливості», - наголосив Олексій Ботнаренко. Бойове розмінування належить виключно до повноважень сил оборони і здійснюється в межах ведення або забезпечення бойових дій. Оперативне розмінування - функція цивільного захисту, що реалізується уповноваженими підрозділами системи МВС. Його характер є ситуативним і загрозоорієнтованим, передбачає негайне виявлення, ідентифікацію та знешкодження або знищення виявлених ВНП. Гуманітарне розмінування — це діяльність господарського характеру, якою займаються сертифіковані оператори протимінної галузі. Результат їх роботи - це визначанена ділянка з чітко окресленими межами як гарантовано безпечна. У разі оперативного розмінування виконуються локальні заходи з ліквідації загрози в конкретному місці без встановлення подальших меж безпечної території. Бойове розмінування ж забезпечує умовну безпеку для сил оборони на визначених маршрутах чи позиціях у встановлений проміжок часу та за певних умов.
«Філософія “світлофора” полягає в чіткій диференціації функцій протимінної діяльності. Червоний - це бойове розмінування: тут пріоритет - негайні дії в інтересах оборони або наступу, питання військової безпеки стоїть понад усе. Жовтий - оперативне розмінування під цивільним захистом: мета - швидко усунути виявлену загрозу, а не повне обстеження всієї території. Зелений - гуманітарне розмінування: детальна, метр за метром робота з видачею сертифікату про очищення. Це найвищий рівень захисту, хоча і не гарантує абсолютної відсутності ризиків», - пояснив Олексій Ботнаренко, перший заступник голови Української національної асоціації з гуманітарного розмінування, логіку запропонованих змін до закону України «Про протимінну діяльність в Україні».
.jpg)
Варто нагадати, що сьогодні гуманітарне розмінування здійснюють оператори ПМД, серед яких комерційні установи, громадські організації, міжнародні благодійні фонди та підрозділи державних структур (Державної спеціальної служби транспорту, ДСНС), для яких гуманітарне розмінування є додатковим навантаженням.
Як зазначає Рахункова палата у звіті про аудит щодо ефективності гуманітарного розмінування, заходи з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів земель сільськогосподарського призначення силами безпеки і оборони (підрозділи ДСНС, ЗСУ, ДССТ) здійснювались за рахунок коштів на виконання власних функцій як оперативні заходи з розмінування, що не є гуманітарним розмінуванням.
«При цьому видача сертифікатів про передачу відповідальності за результатами оперативного розмінування не здійснюється, на відміну від гуманітарного розмінування, що виконується операторами ПМД згідно з національними стандартами. Це ускладнює офіційне введення земель у агровиробництво», — уточнюється в звіті Рахункової палати.
Логіка, покладена в нову архітектуру ПМД, покликана перерозподілити навантаження, прибрати дублювання функцій та створити ефективну систему взаємодії, контролю та повернення земель до безпечного використання.
Гарантії якості та безпеки
Контроль за якістю розмінування, що здійснюють сертифіковані оператори гуманітарного розмінування, буде здійснювати новостворене Нацагентство. Сертифікацію самих операторів проводять на безоплатній основі акредитовані органи з оцінки відповідності. Раз на два роки передбачаються перевірки на відповідність вимогам сертифікації або позачергово - у разі інциденту з ВНП.
Перед поверненням обстеженої або очищеної землі до використання, Нацагентство буде зобов’язане укласти договір страхування відповідальності за результатами гуманітарного розмінування за шкоду, яку може бути заподіяно життю, здоров’ю, довкіллю чи майну третіх осіб внаслідок спрацювання вибухонебезпечного предмета в межах очищеної території.
Сьогодні ми говоримо про 137 000 км² української території, яка потребує обстеження після впливу війни, наразі з них доступно для роботи 50 000 км². Площа велика й потребує значного часу для очищення, але найскладніше нас чекає попереду - на територіях, де зараз відбуваються активні бойові дії. Щільність та різноманіття ВНП буде ще одним безпрецедентним викликом, через який нам доведеться пройти. Бажано бути до нього готовими - з чітко вибудованою структурою, розвиненим ринком виробництва техніки та засобів для розмінування, досвідченими саперами та спроможними операторами гуманітарного розмінування.