Міжнародний досвід трансформації системи протимінної діяльності: орієнтири для України
Масштаб викликів, з якими ми зіткнулися, вимагає не тільки нарощування спроможностей, а й оновлення підходів до управління, координації та регулювання галузі. Такі процеси — частина природної еволюції будь-якої системи, що працює в умовах змін та нових технологічних можливостей.
Еволюція і трансформація - як ознака сили, шлях від хаотичного реагування до зрілої, прозорої та ефективної системи.
У цьому контексті досвід держав, які вже мають досвід побудови ефективних систем та очищення своєї землі від мінного забруднення, набуває особливої цінності. Одним із дотичних прикладів є досвід Хорватії. Нещодавня ратифікація Угоди між Україною та Хорватією про співробітництво у сфері гуманітарного розмінування створює практичні можливості для перенесення найкращих практик у наші реалії.
Хорватія після конфлікту 1990-х років була однією з найбільш мінно-забруднених країн Європи. Згодом вона вибудувала стійку й інституційно зрілу систему, яка пройшла кілька етапів розвитку:
1. Військове реагування та міжнародна підтримка
На початковому етапі головну роль відігравали Збройні сили — це природно для країни після війни. Але з часом, коли система за допомогою міжнародних партнерів вже набула ознак сталої системи, Хорватія передала всі повноваження цивільним структурам.
Україна сьогодні — приблизно в тій самій точці, де Хорватія була наприкінці 90-х.
У 1996–1998 роках у Хорватії Місія ООН з питань протимінної діяльності виконувала функцію координатора, сприяла створенню національної системи збирання даних, визначенню пріоритетів, залученню фінансування та формуванню перших національних операторів.
У 1999–2001 роках вагомий вплив на стандартизацію, розвиток управлінських та моніторингових процедур, а також залученню донорських коштів сприяла Програма підтримки ООН з протимінної діяльності (UNMAAP— United Nations Mine Action Assistance Programme).
2. Створення спеціалізованого національного органу
Хорватський центр протимінної діяльності став ключовою інституцією, яка:
-
збирала дані,
-
координувала операторів,
-
встановлювала стандарти,
-
впроваджувала міжнародні підходи.
Він працював до 2018 року — до моменту, коли потреба в окремому органі зменшилася.
3. Передача функцій профільному міністерству
Коли мінно-небезпечні території скоротилися з 13 000 км² до менше 500 км², Хорватія інтегрувала всю ПМД у гілку цивільного захисту Міністерство внутрішніх справ.
Це ознака завершення кризової фази і переходу до стабільного адмінуправління.