Досвід Азербайджану у реформуванні системи протимінної діяльності
.png)
Досвід Азербайджану у реформуванні системи протимінної діяльності: ключові висновки для України
Масштаб мінної проблеми
Азербайджан тривалий час залишається однією з найбільш замінованих країн регіону. Забруднені ділянки охоплюють близько 11 258 км² території, при загальній території країни у 86 600 км².
У листі Постійного представника Азербайджану при Організації Об’єднаних Націй від 12 грудня 2024 року на ім’я Генерального секретаря зазначається, що на території Азербайджану в період окупації було встановлено 1,5 мільйона наземних мін та невідома кількість інших вибухових пристроїв. Міни встановлювалися не лише вздовж лінії фронту, а й у цивільних районах, на об’єктах інфраструктури, навіть на кладовищах та культурних пам’ятках.
В результаті жертвами мін став 3461 громадянин Азербайджану, у тому числі 359 дітей та 38 жінок. Водночас кількість жертв мін у країні в постконфліктний період досягла 382 особи, з яких 70 загинули та 312 отримали жахливі поранення, причому більшість із них — цивільні особи, включаючи дітей та жінок.
Динаміка розмінування
У період 2020–2025 років більше 240 000 га очищено від мін та нерозірваних боєприпасів. Знешкоджено понад 227 тисяч мін та боєприпасів.
У 2023 році повідомлялося про очищення 106 938 га земель. У 2024 році було розміновано близько 62 тис. га, а загалом на той момент - близько 180 тис. га.
У 2025 році уряд планував додатково очистити ще 65 тис. га.
Таким чином, програма розмінування в Азербайджані має стійку позитивну динаміку: щороку додаються десятки тисяч гектарів безпечних територій, що дозволяє швидше відновлювати життя на звільнених землях.
Законодавче оновлення
У 2024 році Азербайджан суттєво оновив законодавство у сфері протимінної діяльності. Ключовим документом став Закон «Про діяльність з розмінування», ухвалений 13 грудня 2024 року. Він заклав основу для системного регулювання, чіткого розподілу повноважень та створення сучасної інституційної моделі.
Паралельно президентські укази визначили:
- повноваження головної установи з гуманітарного розмінування – Агентства з протимінної діяльності (ANAMA);
- роль силових відомств (Міністерства оборони, МВС, ДСНС, Прикордонної служби) у загальній системі ПМД;
- механізми координації між цивільними та військовими структурами.
У 2025 році ухвалено нові імплементаційні акти, що деталізували виконання закону:
- створення електронної інформаційної системи забруднених територій;
- запровадження критеріїв сертифікації операторів;
- обов’язкове страхування персоналу, залученого до робіт з розмінування;
- розробка нормативно-методичної бази та навчальних програм.
Централізована інституційна модель
Ключовим елементом системи є Агентство з протимінної діяльності, яке створене у 2021 році. Воно виконує координаційні, виконавчі та аналітичні функції, відповідає за стратегічне планування та є головною установою, відповідальною за гуманітарне розмінування.
В Азербайджані закон чітко розмежовує військове і гуманітарне розмінування: робота Збройних сил, пов’язана з обороною, не підпадає під дію закону, але їх результати розмінування враховуються у загальнодержавному обліку. Це забезпечує прозорість та одночасно дозволяє чітко розмежовувати завдання оборони та відновлення.
Формально на військових не поширюються норми Закону щодо сертифікації, допуску до робіт чи соціального захисту, але їхня участь залишається невід’ємною частиною державної політики у сфері розмінування. Діяльність військових структур координується урядом та узгоджується з національним агентством, що забезпечує цілісність і взаємопов’язаність усієї системи.
Що може бути корисним для України
Азербайджан продемонстрував ефективність централізованого підходу, коли одна інституція відповідає за стратегічне планування, координацію та контроль.
Для України можуть бути цінними такі елементи моделі:
- єдиний координуючий орган із чітко визначеними повноваженнями;
- розмежування військового та цивільного розмінування;
- створення державної інформаційної системи щодо забруднених територій;
- уніфікована система сертифікації та стандартизації операторів;
- прозора взаємодія між силовими структурами та цивільними органами.
Як демонструє досвід Азербайджану, сучасна система протимінної діяльності спирається на чітке законодавство, централізоване управління та комплексну взаємодію між усіма учасниками процесу. Це дозволяє пришвидшити очищення територій, зменшити кількість людських жертв та забезпечити ефективне відновлення країни після конфлікту.