Гуманітарне розмінування — виклик і відповідь України
Світовий банк порахував, що на повне розмінування Україні потрібно 37 млрд дол. The Washington Post, спираючись на досвід інших країн, пророкує нам 750 років важкої праці по очищенню української землі від наслідків війни.
Зменшити час, здешевити процес, убезпечити людину — виклики, над якими вже працюють в Українській асоціації гуманітарного розмінування та відновлення. Консолідація зусиль всіх учасників, обмін досвідом, впровадження новітніх технологій та інновацій вже дає результат — сотні гектарів безпечної української землі.
4 роки війни — 30 років розмінування: досвід Хорватії
Історія Хорватії в гуманітарному розмінуванні демонструє нам, як важливо обрати правильний сценарій та яким складним може бути шлях до повного очищення землі від мін та снарядів.
Через майже 30 років після завершення югославського конфлікту країна лише зараз підходить до фінального етапу очищення територій.
Гуманітарне розмінування в Україні: особливості та виклики
139 000 км² потенційно замінованих земель в Україні складаються з трьох частин: деокуповані території, зона бойових дій, окуповані території. На деокупованих територіях ми вже зараз можемо здійснити так званий лендерліст, тобто виключення земель з переліку потенційно забруднених, якщо не будуть знайдені вибухонебезпечні предмети. Світова практика обнадіює — лише 15% території виявляється забрудненою після обстеження.
Але жодна країна світу ще не стикалась з такою щільністю мінування та різноманіттям вибухонебезпечних засобів.
Ворог дуже вигадливий на засоби сіяння смерті: від стандартних протитанкових і протипіхотних мін до саморобних пристроїв і модернізованих боєприпасів. За словами саперів, ідентифіковано вже понад 2 500 типів ВНП, тоді як довоєнні каталоги містили близько 1000 зразків.
Це вимагає принципово нових підходів — як на етапі обстеження, так і на етапі очищення територій. Ми потребуємо тисячі знімків цих загроз у різних ракурсах, спектрах, у різних погодних і світлових умовах, щоб навчати моделі штучного інтелекту розпізнавати їх.
Нетехнічне обстеження — перший крок до безпечної землі
За національним стандартом перший етап у гуманітарному розмінуванні — нетехнічне обстеження території. Він включає опитування місцевого населення, дослідження журналів бойових дій, вивчення мап мінних полів. На жаль, у реаліях повномасштабної війни ці джерела часто недоступні або ненадійні. Свідки подій виїжджають, карти відсутні або свідомо спотворені, а бойові журнали — закриті чи втрачені.
Наразі більш точно, ефективно та значно швидше цю задачу можуть виконати БпЛА. Наприклад, член Української асоціації гуманітарного розмінування та відновлення, компанія DEF-C, використовує для обстеження потенційно забруднених територій мультироторну систему Beetle та авіаційний комплекс CETUS з фіксованим крилом, якщо площа обстеження більша за 150 га. БпЛА, використовуючи різні датчики та сенсори — зокрема видимого спектру, мультиспектральну та тепловізійну камери — роблять мільйони знімків, які автоматично зшиваються в один єдиний ортофотоплан та обробляються за допомогою програмного забезпечення IRIZI Demining.
Карти IRIZI Demining
Це розробка українських програмістів, які вже багато років працюють над побудовою ортофотопланів, цифрових моделей місцевості та рельєфу.
Мільйони знімків, завантажені в ПЗ, проходять етап валідації — вручну або за допомогою ШІ-модуля. Всі загрози кодифікуються, отримують певні координати.
Сьогодні IRIZI Demining не лише автоматизує обробку даних та створення карт загроз, а й інтегрується у робочі процеси операторів протимінної діяльності. Це дозволяє будувати ефективні плани розмінування, розраховувати необхідну кількість команд, техніки, спілкуватися між собою та відслідковувати прогрес у режимі реального часу.
Українські БпЛА та карти IRIZI Demining вже відтестовані асоційованими членами Асоціації в Миколаївській, Харківській та Херсонській областях.
Перспективи розвитку
В Україні вже працюють більше 70 операторів протимінної діяльності. Ринок динамічно розвивається. Завдяки змінам законодавства відкриваються нові виробництва в Україні. Зокрема, після прийняття закону щодо пільгового імпорту компонентів, над текстом якого працювали спеціалісти Асоціації гуманітарного розмінування та відновлення, в Україні відкрилось п’ять виробництв техніки для розмінування.
Безпілотні апарати та ШІ вже дозволяють замінити старі та неефективні етапи гуманітарного розмінування. Але, щоб подолати ті виклики, які постали перед Україною, нам потрібно рухатись швидше.
Досліджувати та впроваджувати новітні розробки. Наприклад, зараз спеціалісти Асоціації ведуть перемовини з партнерами зі США, які розробили технологію сканування під земною поверхнею на глибині 30–60 см. Впровадження таких технологій значно посилить наші спроможності та збільшить безпеку саперів. Адже за швидкістю ми не повинні забувати про найголовнішу цінність країни — людей. Безпілотні та роботизовані системи мають виконувати найризикованішу роботу, а людина — лише керувати ними.
Зараз в Україні формується новий стандарт у сфері протимінної діяльності. На перетині попереднього досвіду, практичного застосування, досліджень зароджуються нові технології, розробляються ефективні сценарії та відкриваються нові можливості. Поєднуючи штучний інтелект з людським розумом, ми отримуємо оптимальну формулу витрачання коштів та зусиль.
І що більше учасників долучаються до цього процесу — обмінюються досвідом, тестують рішення, працюють над удосконаленням підходів — тим швидше ми рухаємось до спільної мети: безпечної, очищеної від вибухонебезпечних предметів української землі.
*За матеріалами включення Андрія Саварця, координатора Української асоціації гуманітарного розмінування та відновлення в ефір телемарафону «Єдині новини» 1+1