Інституційна реформа у сфері протимінної діяльності: створення єдиного регулятора та нова архітектура управління

Конференція, яка була організована Українською асоціацією гуманітарного розмінування та відновлення у партнерстві з Українською радою бізнесу, об’єднала представників громадських організацій, бізнесу, державних структур та міжнародних партнерів для обговорення нової архітектури управління, законодавчих змін та фінансових механізмів розвитку галузі гуманітарного розмінування.

“Ми сьогодні запросили вас до діалогу, нам дуже важливо почути ваші думки та конструктивні зауваження з приводу концепції реформи, яку ми презентуємо сьогодні. Важливо, щоб вона була збалансованою та повноцінною. Адже в цьому багато шарів: і безпека громадян, і перший етап на шляху до відновлення регіонів, і розвиток економіки в цілому. Ми вже плавно підходимо до того етапу, коли гуманітарне розмінування формується як окрема галузь та має претензію на те, щоб стати як Defense tech. І вже скоро ми будемо говорити про повноцінний Demine tech, тому що Україна зараз на вістрі, звісно, що все сприймається через призму війни, однак це та ніша, яку Україна може по праву зайняти у якості лідера Європи, лідера світу. Формати, напрацювання, інновації, які зараз впроваджуються в Україні, будуть задавати тон у питаннях мінування і безпеки по всьому світу”, — наголосив Андрій Саварець, координатор Української Асоціації гуманітарного розмінування та відновлення, розпочинаючи конференцію.

Чотири ключові блоки інституційної реформи:

зміна профільного закону: створення єдиного регулятора та чітке розділення функцій;
впровадження новітніх фінансових інструментів;
запровадження єдиної інформаційної системи;
створення спеціального правового режиму «Demine Ukraine».

Зміна профільного закону: створення єдиного регулятора та чітке розділення функцій

«Ми пропонуємо створити Нацагентство — ЦОВВ зі спеціальним статусом, яке буде цілковито відповідати за формування та реалізацію політики у сфері ПМД. Це дозволить запровадити персональну відповідальність, єдине бачення розвитку галузі та системний підхід до управління», — зазначив Саварець.

Андрій підкреслив, що нинішня колегіальна модель управління не є ефективною, що підтверджується консолідованою позицією учасників ринку, відображеною в аналітичному звіті «Біла книга оновлення інституційної архітектури протимінної діяльності в Україні» від Tony Blair Institute for Global Change, та невтішними висновками аудиту Рахункової палати щодо ефективності гуманітарного розмінування.

Олексій Ботнаренко, перший заступник голови Української національної асоціації гуманітарного розмінування, підкреслив, що з 19 міністерств (при минулому складі Уряду) 13 були залучені до реалізації політик у ПМД, і жодне з них повноцінно не формує політику та не несе відповідальності за результат.

У новий проєкт закону закладено чітке розділення функцій між учасниками, яке виходить із ключової мети видів розмінування. Так, бойове розмінування — це виключно про забезпечення діяльності сил оборони і не має жодного стосунку до цивільного населення. Оперативне — це екстрене реагування на загрозу, усунення небезпеки в конкретному місці, чим щоденно займаються співробітники ДСНС. І третій вид ПМД — гуманітарне розмінування, де йдеться про безпеку на території, що має чітко визначені межі та є майже 100% безпечною для цивільного населення після повного обстеження й очищення.

“Розділяючи функції та зони відповідальності таким чином, ми не порушуємо існуючу систему цивільного захисту та оборони, запобігаємо міжвідомчим конфліктам і вибудовуємо економічно обґрунтовану модель роботи операторів гуманітарного розмінування”, — зазначив Ботнаренко.

Дмитро Паньшин, начальник Управління з питань гуманітарного розмінування Мінекономіки, зазначив, що міністерство завжди наголошувало на потребі єдиної вертикалі управління у сфері протимінної діяльності, що дасть змогу розробляти державні цільові програми, залучати та контролювати кошти, які надходять в Україну від міжнародних донорів. Адже створена у 2019 році консультативно-дорадча модель управління не передбачає виконавчих функцій і не може повноцінно контролювати надходження коштів та їх ефективне використання. Дмитро наголосив, що цей законопроєкт потрібно обговорити з державними органами, яких він також стосується — Міністерством внутрішніх справ і Міністерством оборони, але загалом представлений концепт відповідає ідеї змін, корисних для країни.

Олександр Доценко, представник Центру гуманітарного розмінування, підтримав розподіл між оперативним і гуманітарним розмінуванням, наголосивши на необхідності надати гуманітарному розмінуванню більш комерційний характер. Як зазначив Олександр, залученість до процесів великої кількості державних органів та розпорошеність їх функцій сповільнюють впровадження інновацій у галузі.

Прискорення розвитку галузі гуманітарного розмінування: фінансові інструменти та інтегрована платформа

Фінансові інструменти для галузі гуманітарного розмінування — це, по-перше, розширення можливостей для місцевих громад залучати додаткові ресурси для проведення нетехнічного обстеження територій (НТО). НТО — це перший етап гуманітарного розмінування, який дає змогу визначити, чи потребує ділянка очищення від вибухонебезпечних предметів, або її можна виключити з переліку небезпечних. Без цього першого кроку не відбуваються наступні — технічне обстеження та розмінування, за які вже можна отримати компенсацію від держави.

По-друге, це можливість для виробників та операторів гуманітарного розмінування залучити додаткові кошти для масштабування виробництва техніки, посилення своїх технічних спроможностей під час роботи “на землі” та залучення обігових коштів для операторів, адже значна частина витрат — це заробітні плати.

“Ми пропонуємо розширити державну програму «5-7-9» на гуманітарне розмінування, по-друге, можливість покриття кредитів за рахунок державних гарантій на портфельній основі, по-третє, покриття кредитів за рахунок гарантій МФО по схемах risk sharing та cashback”, — зазначив Андрій Саварець, координатор Асоціації гуманітарного розмінування та відновлення.

На конференції представили модель розрахунків, виходячи із запровадження на першому етапі кредитного фінансування від уповноважених банків на суму 2 млрд грн та розподіленні їх серед певних категорій. Так, залишаючи 500 млн грн на НТО земель сільгосппризначення, можна залучити 10 команд і обстежити 100 000 га. Враховуючи пропорцію 70/30, де 70% від обстежених земель виключаються із переліку небезпечних, ми повертаємо до економічного використання 70 000 тис. га земель, на яких агровиробники можуть працювати та отримувати прибуток. Варто нагадати, що від забруднення сільськогосподарських земель Україна втрачає 11 млрд доларів щорічно ВВП та 4,3 млрд доларів через зниження експорту с/г продукції.

Розроблені механізми достатньо прості і можуть швидко спрацювати при правильній координації та оперативній взаємодії всіх залучених суб’єктів в єдиному інформаційному полі.

Інтегрована платформа

Відсутність якісної комунікації — це один з ключових “болей”, які уповільнюють розвиток галузі, про що постійно кажуть як учасники ринку, так і міжнародні партнери.

Тому запуск єдиної інформаційної платформи — один з елементів успішної реформи.

“Пропонуємо створити платформу Demine Ukraine, яка буде не лише організаційно-правовою, а й цифровою екосистемою, що об’єднає всіх учасників гуманітарного розмінування, створить спільні правила, прозорий і підзвітний процес та надасть доступ до фінансів. Держава при цьому отримає консолідовану інформацію, на основі якої можна здійснювати якісне планування й ефективно управляти процесами в галузі”, — зазначив Андрій Саварець.

Платформа Demine Ukraine — це організаційно-правова, інформаційно-комунікаційна цифрова екосистема, яка об’єднає учасників процесу (держава, громади, банки, оператори, виробники, аграрії), створить спільні правила та стандарти взаємодії (правовий режим, критерії резидентства, доступ до фінансових ресурсів) та забезпечить швидкий, прозорий і підзвітний процесинг (подання заявок, верифікація і валідація, оголошення тендерів, кредитування, моніторинг результатів).

Презентована концепція інституціональної реформи побудована на економічних засадах та важливості швидкого відновлення країни й відчуття безпеки для громадян.

Збалансована реформа, де оновлення законодавства встановлює відповідальність і розподіляє функції. Запровадження фінансових інструментів, зокрема поширення програми “5-7-9” на сферу гуманітарного розмінування, дає змогу виробникам і операторам залучати кошти для підтримки діяльності та розширення спроможностей. А платформа Demine Ukraine стає простором для комунікації, координації дій, управління процесами.

28-10-2025 02:10